КНЗ Довбиська СЗ школа-інтернат

Был в этой школе-приглашали провести мальчишкам мастер-клас по кальвингу. Сейчас редко где найдешь учебное заведение, где так дружно и размеренно учатся вместе столько детей с инвалидностью, а, главное, что они приобретают здесь профессию и могут дальше продолжать учебу или идти работать , используя уже готовые навыки. Я поразился какие дружные в школе дети, какие они воспитанные. Конечно - это заслуга педагогов и всего коллектива. Всем, кто хочет сделать доброе дело и получить радость - советую эту школу.

Кращої школи де по справжньому турбуються про дітей, доглядають, переживають, допомагають, піклуються, розвивають і ще безліч слів можна дописувати, я не бачила. Керівник та працівники відповідально відносяться до своїх обов’язків. В цій школі дійсно підхід до кожної дитини індивідуально. А скільки всього удосконалюється щодня, змінюється, годі і казати. Я безмежно вдячна кожному, хто приклав свої сили до процвітання цієї школи. Нашим дітлахам там подобається, вони відчувають себе повноцінними дітьми і виростають підготовленими до дорослого життя. Дай Бог здоров’я всім працівникам цієї школи!

Більше 20 років спостерігаю як змінюється контингент учнів закладу. Перші учні із спектром аутичних порушень почали тут навчатись більше 11 років тому, тоді ще про ці порушення в Україні мало хто активно говорив. Сьогодні в цьому закладі навчається близько 50 дітей із аутизмом, це, при тому, що основна спрямованість школи - діти з порушенням інтелектуального розвитку. Але колектив завжди справлявся і буде справлятись з викликами, які відбуваються,тому що там працюють вмотивовані, творчі професіонали

Процвітало злодійство дитячих речей ,деякі нянечкі дозволяли собі рукоприкладство ,але все повинно було замовчуватися під загрозою відрахування дитини, це все стосувалось на той час інтернованих дітей ,місцеві почувались непогано і відношення до них було інше ,коротше кажучи багато цікавих речей для прокуратури було на тей час під керівництвом директора того часу,дитина була в синцях змушений був дитину забрати і не дивлячись на пройдені 7 років дитина ті часи згадує із жахом.